ПООБШКРЯ́БУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обшкребти багато чого-небудь, у багатьох місцях. — Он зосталось тіста на руках на цілий хліб. Пообшкрябуй ножем тісто в діжу та порайся коло печі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 324).
ПООБШКРЯ́БУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обшкребти багато чого-небудь, у багатьох місцях. — Он зосталось тіста на руках на цілий хліб. Пообшкрябуй ножем тісто в діжу та порайся коло печі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 324).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 175.