в означеннях
Тлумачення, значення слова «поп'ястися»:

ПОП'ЯСТИСЯ, пнуся, пнешся; мин. ч. поп'явся, поп'ялася, поп'ялося і попнувся, попнулася, попнулося; наказ. сп. попнися; док., розм.

1. Почати п'ястися, вилазити нагору. Розсатанілі, з скаженим жахом на обличчі, злиденні останки [війська] кинулись в рів, а звідтіля поп'ялись на вали... (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 36); Тимко, жадібними принадами досмоктуючи цигарку, поп'явся стежечкою, що вела до Прокопа Тетері (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 95);  * Образно. Шлях широкий, покритий талим снігом, гадюкою попявся на гору (Панас Мирний, III, 1954, 75).

2. перен. Розростися на схилах гори, по стінах будинку і т. ін. З одного боку по горі поп'явся лісок, а з другого замчище дивилося на їх [Івася і Карпа] своїм страшним видом (Панас Мирний, I, 1954, 250); Розрісся хміль так буйно, що й піддашок укрив, і на хату поп явся... (Борис Грінченко, II, 1963, 372);
//  Бути розташованим, простягтися на велику відстань по схилу гори, похилій площині і т. ін. Навколо вигону густо наліплено хат у балці, вони поп'ялись і по схилі аж під ліс, і понад яром од греблі (Андрій Головко, II, 1957, 189).

3. Вирости, пробитися (про рослинність). На горі, між кущами ялівника, поп'ялась трава (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 81);
//  З'явитися, вирости (про волосяний покрив). Чудний той був князь Ратієв, — низенький, осадкуватий, оброслий волоссям, як звір, воно у його не тілько на щоках і під очима поп'ялося, а й на самому кінці носа, мов бородавка, чорнів кущик (Панас Мирний, IV, 1955, 15); — Який же він собою? — спитав Головатий. — Ще молодий, смаглявий... Вусики ледве поп'ялися (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 312).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 243.

Коментарі (0)