в означеннях
Тлумачення, значення слова «попадатися»:

ПОПА́ДАТИСЯ, ається, док., діал.

1. Розлізтися. Носив сорочку, поки попадалась (Словник Грінченка); — Я зараз надіну [сорочку й штани]. Моє попадалось, дак оце, спасибі вам, тепер зніму, виперу да й полатаю (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 29).

2. Зморщившись, обвиснути. Шкура попадалась на шиї (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 180.

Коментарі (0)

ПОПАДА́ТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПОПА́СТИСЯ, адуся, адешся, док.

1. кому і без додатка. Бути схопленим, упійманим ким-небудь. Повстанці виділили їм старий рибальський баркас на веслах і, побажавши вдруге не попадатись, з миром відпустили в море, до своїх (Олесь Гончар, II, 1959, 53); Їхала вона Чорним гаєм і попалася розбійникам (Марко Вовчок, I, 1955, 358); Хтось підходить іззаду і з криком хапає за плечі: «Ага! Попалася!..» (Гнат Хоткевич, II, 1966, 217);
//  Бути спійманим у пастку, сіті і т. ін. (про тварин). Якось попалася Лисичка — Злодюга, вовчика сестричка, — Хвостом в капкан (Панас Мирний, V, 1955, 381); На цей раз попався довгий і гладкий в'юн (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 326);  * Образно. Я тобі на вірність клявся, До серденька пригортав, В сіті власні я попався І за правду жарт прийняв (Леся Українка, IV, 1954, 106);
//  Бути впійманим на якому-небудь вчинку, викритим у чомусь. Дибляни набігли [на коноводів], махаючи кийками й ломаками та гукаючи: — А, бісові шкуродери, попалися!.. (Борис Грінченко, II, 1963, 296); [Ольга:] У тресті — не нахваляться ним — не замінимий чоловік, а тут... Душу за гроші продасть і не попадеться (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 264);
//  у що і без додатка. Опинятися в несприятливих обставинах, скрутному становищі. — Сидів би вже, коли попався. Ну, два роки дали б йому (Андрій Головко, II, 1957, 47); — Ти, молодице, вільності шукаєш? — А вона: — Я. — Попадешся у біду, дурна! Лучче служи своїй панії та роби (Марко Вовчок, I, 1955, 262).
Попастися на вудочку — те саме, що Попастися (спійматися і т. ін.) на вудку (див. вудка); Попадатися (попастися) в лабети див. лабети; Попадатися (попастися) на гачок див. гачок; Попадатися (попастися) у лани див. лана.

2. між кого, кому, в що. Опинятися в якому-небудь місці, в якомусь оточенні, у когось. Живе на острові цариця, Цирцея, люта чарівниця і дуже злая до людей; Які лиш не остережуться, А їй на острів попадуться, Тих переверне на звірей [звірів] (Іван Котляревський, I, 1952, 159); А то ж і не страшно, скажете, щоб живому чоловікові та попастись меж мерців? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 107); — О співець, як ти попався У відьомськую хатину? За що так немилосердно Ти обернутий в собаку? (Леся Українка, IV, 1954, 184);
//  Оселятися, влаштовуватися працювати де-небудь, у когось. Голос оповідав звичайну історію втікачів: «і попавсь я до грека, і зазнав я неволі ще гіршої, як вдома» (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 345);
//  Ставати належним до складу якого-небудь суспільного об'єднання, організації і т. ін. Він попався нам у бригаду;
//  кому, рідко до кого і без додатка. Потрапляти в чиє-небудь розпорядження, опинятися в якихось стосунках з ким-небудь. — Скільки я знав горбатих, усе їм такі кралі попадаються, що ну! (Олесь Гончар, III, 1959, 200); Вона ж між ними [паничами], мов тая перепеличка, звивається. — Котрий-то з цих попадеться? — говоримо, було, дівчата... — Дознає неборак, почім ківш лиха! (Марко Вовчок, I, 1955, 111);
//  Ставати об'єктом уваги в пресі, кіно і т. ін. Вкінці він оженився, став адвокатом і патріотом, календар «Просвіти» помістив його портрет, потім попався в «Альбум заслужених Русинів» (Осип Маковей, Вибр., 1954, 3).
Попадатися (попастися) на язик (на язика) кому — стати об'єктом розмов. Жінкам тільки попадися на язика, засічуть, мов ті оси! (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 248); Попастися на зубки (на зубок) кому — те саме, що Потрапити (попасти) на [гострі (голодні)] зуби кому (див. зуб). [Іван:] Він же мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (Марко Кропивницький, I, 1958, 65).

3. Зустрічатися на шляху; траплятися. Вона починала ходити та проходжати по луці, зривала квіти, що попадалися, з опалом впивала їх пахощі (Марко Вовчок, I, 1955, 320); На тротуарах впадало в очі — серед вирядженої публіки безліч офіцерні, просто військових, напіввійськових.. І навіть попадались (це бачили вперше славгородці) — зовсім в оперетковому вбранні (Андрій Головко, II, 1957, 430); І йшла [Маруся] відтак додому тим самим меланхолійним кроком; лагідним рухом пестила корову, що попалася по дорозі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 43);
//  Знаходитися, з'являтися при виконанні якоїсь дії. — Ждемо, що ви що-небудь відкриєте, розгадаєте якусь тайну.. — Їм більше глиняні черепочки попадаються (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 273); Піт солоний пролива [перекладач зі стажем]. — Ну й попалися слова! Аж розпухла голова (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 234);
//  Випадково траплятися в якихось обставинах. Я стараюсь читати більше путніх книжок, хоч їх тут і трудно достать і більш попадається дурних книжок, ніж розумних (Леся Українка, V, 1956, 10); Горе було, як попадався чужосторонній чоловік і не пізнавав в старчукові пушкарського отамана (Гнат Хоткевич, II, 1966, 115);
//  тільки недок. З'являтися в певному місці. Сиза імла рідшала, димочок де-не-де вже звивався, вже люди попадались і коло криниці (Марко Вовчок, I, 1955, 295);
//  у сполуч. з прикм. Трапившись, виявлятись яким-небудь. Любив [пан] .. баб різками бити. Захльобувався від радості, коли баба попадалася вересклива (Гнат Хоткевич, II, 1966, 116); — А по чому ж там, Іване, Дурні продаються? — Та то, пане, як до дурня: Які попадуться! (Микола Руденко, Тв., 1956, 113); — Прислали комісара. Ми хотіли без нього обійтись, але, коли послухали, — залишили при собі. Підходящий чоловік попався (Михайло Стельмах, II, 1962, 86); Тріснув кілок із тину. Давид зупинився й оглянувся. Видно, кілок трухлявий попався (Андрій Головко, II, 1957, 91).
 Не попадайся (не попадайтеся) мені — уживається як погроза у знач. не зустрічайся (не зустрічайтеся) мені. — Не попадайся ж і ти мені, білоголова крисо! (Панас Мирний, IV, 1955, 98); [Микита:] Ой бесуре, не попадайся ти мені! (Марко Кропивницький, I, 1958, 64).
Попадатися (попастися) на очі див. око 1; Попадатися (попастися) під руку (руки) див. рука.

4. тільки док. Дістатися кому-небудь. — Таке добро, а, дивись, наймичці попалось, — з якимось жалем подумав Салоган про дівочу вроду (Михайло Стельмах, I, 1962, 346); Лам попалися звичайні «телячі» вагони, подовбані за війну кулями та осколками (Олесь Гончар, III, 1959, 341).
Попадатися (попастися) до рук (у руки) див. рука.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 180.

Коментарі (0)