ПОПА́РНО, присл. По двоє, парами. Всі розсипалися в різні боки і, хто попарно, хто поодинці, почали вибиратися з лісу (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 30); Колгоспи попарно уклали договори на змагання один з одним (Радянська Україна, 21.VII 1961, 2).