ПОПЕЧИ́ТЕЛЬ, я, чол. У дореволюційній Росії — офіційна особа, яка керувала певними установами, навчальними закладами і т. ін., а також особа, призначена почесним керівником якого-небудь закладу, установи. Одним з перших попечителів богаділень Полтавського господарства був видатний письменник Іван Котляревський, який віддавав цій справі багато часу і уваги (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 31); Вона ж проходить гордовито у грязних ботах через клас. У неі татко попечитель цієї школи.. Василь Мефодієвич, вчитель, — і той на неї не кричить (Володимир Сосюра, II, 1958, 367).