в означеннях
Тлумачення, значення слова «попектися»:

ПОПЕКТИСЯ, ечуся, ечешся, док.

1. Одержати опіки або зазнати відчуття болю від вогню, сонця, чого-небудь гарячого, їдкого. Він Сіркові набрав [галушок] у полумисок: так уже йому годить, щоб він часом гарячим не попікся! (Українські народні казки, легенди.., 1957, 41); Її обрятували парубки та дівчата, вибігши на її крик та погасивши пожежу. Вона страшенно попеклася (Борис Грінченко, I, 1963, 343); В дорозі його вид попікся та почав лупитися (Григорій Косинка, Новели, 1962, 99);
//  у сполуч. із сл. смага. Стати сухими і шершавими від внутрішнього жару, спраги (про губи);
//  у сполуч. із сл. кропива. Те саме, що пожалитися. — Ну, та й кропива ж тут, чисто попікся. Де ти, Соломіє? Поночі й не видко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 336);
//  перен., розм. Зазнати невдачі, мати несподівану неприємність. Суд — то важна справа, легко попектися (Іван Франко, IX, 1952, 419).

2. Спектися, стати готовими (про вироби з тіста, страви з м'яса і т. ін.). Швидко не швидко, але, нарешті, попеклися пряники. Петро Купріянович повиймав їх з печі (Любов Яновська, I, 1959, 216).

3. Пектися якийсь час (про вироби з тіста, страви з м'яса і т. ін.).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 184.

Коментарі (0)