в означеннях
Тлумачення, значення слова «попелище»:

ПОПЕЛИ́ЩЕ, а, сер.

1. Місце, куди викидають попіл. — І таке придумали, на попелі буряки вирощувати! Всі попелища вже повигрібали Маріїні буряківниці (Іван Цюпа, Назустріч... 1958, 367).

2. Купа попелу. Тихо в гаї і в селищі, Спить ще оболонь, Вже погас у попелищі Наш нічний огонь (Іван Франко, XIII, 1954, 179).

3. Спалена, зруйнована будівля, селище і т. ін. Як вона кляла.. ту фабрику! Як вона бажала, щоб огонь хоч з неба упав на неї і обернув у одно сіре попелище (Панас Мирний, I, 1954, 228); У світлі ночі листопада на попелищах Сталінграда вступили раптом у борню мечі гарматного вогню (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 53);
//  перен. Що-небудь зруйноване, знищене. До війни в селі був колгосп.. Вороги рознесли все до цурки. В 1945 році його знову відновила біднота. Будувалися на попелищі (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 52); На попелищі царської Росії зросла, як пишний сад, Радянська країна (Максим Рильський, III, 1956, 143).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 184.

Коментарі (0)