ПОПЕРЕБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм.
1. Перебрехати багато чого-небудь. Вона зроду не скаже так, як чула од людей, а все поперебріхує (Словник Грінченка).
2. Перевершити в брехні багатьох.
ПОПЕРЕБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм.
1. Перебрехати багато чого-небудь. Вона зроду не скаже так, як чула од людей, а все поперебріхує (Словник Грінченка).
2. Перевершити в брехні багатьох.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 186.