в означеннях
Тлумачення, значення слова «попередник»:

ПОПЕРЕДНИК 1, а, чол.

1. Той, хто перебував, жив, працював або виконував якісь функції де-небудь перед кимсь. — А се ж тобі навіщо? — спитала я, показуючи на сулію.. — А се учительський спадок! Мій попередник тримав у сій сулії горілку (Леся Українка, III, 1952, 574); Новий шахтар в новій квартирі на другий тиждень оселивсь. І дріб над входом: два—чотири, як в попередника колись (Микола Руденко, Дон. зорі, 1958, 56); Не говорив [Бронко] ій про те, що оберігає її ще й тому, що його попередники не церемонились з нею. А не церемонились тому, що це дівчина з простолюддя, за честь якої нікому було обстати (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 399);
//  Те саме, що предок. Любов до Вітчизни і зненависть до її осквернителів заповідали нам попередники. І покоління наше не зраджує батьків, дідів і прадідів (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 279); Мова — це кров людської думки. Здобута вона також кров'ю і зусиллями незліченних попередників наших (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 310).

2. Той, хто своєю діяльністю передував діяльності когось іншого в тій самій галузі. — Нинішній бунтар, чи там революціонер, як доводять камчатські чиновники, не менше впертий і життєздатний, аніж його попередник (Михайло Стельмах, I, 1962, 17); В особі Писарєва Франко побачив свого великого російського попередника, однодумця й спільника в боротьбі за «поступ, щастя й волю» (Радянське літературознавство, 7, 1968, 24);
//  Той, хто своєю діяльністю підготував розвиток чого-небудь. Попередники наукового соціалізму, утопісти були передовсім поетами в широкому значенні цього слова (Максим Рильський, Веч. розмови, 1962, 147); Разом з Горьким і Лесею Українкою Коцюбинський є найближчим безпосереднім попередником української радянської літератури (Радянська Україна, 31.III 1950, 3).

3. Те, що було раніше на місці чого-небудь. Віримо, що наш новий рік буде кращим, цікавішим, більш значним, ніж його попередник (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 148); Дрібний річковий пісок з маслиновою олією, сода з водою — попередники мила, які вживали ще стародавні єгиптяни і римляни (Хлібороб України, 2, 1968, 47); З руїн старого підіймалося нове житло, світле, просторе, так не схоже на свого темного, убогого попередника (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 12);
//  Те, що своїм існуванням підготувало виникнення або розвиток чого-небудь. Попередником масових селянсько-козацьких повстань на Україні наприкінці XVI — на початку XVII століття було антифеодальне повстання селян кінця XV століття, яке охопило Північну Буковину, частину Галичини і Поділля (Комуніст України, 1, 1968, 39); Для багатьох наступних видань перші харківські газети і журнали зберігали значення попередників і своєрідних взірців (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 63);
//  Те, що завжди передує; чомусь, віщує вияв чого-небудь; провісник. Мама випростується.. В очах знайомі блискавки. Я знаю — то попередники справжньої бурі (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 76).

4. Сільськогосподарська культура, якою засівають поле з метою поліпшення якостей ґрунту перед посівом іншої культури. Чудові якості гороху відомі всім. Він дає високі врожаї, багатий на білок, нагромаджує в ґрунті азот, отже, є прекрасним попередником під інші культури (Радянська Україна, 9.I 1962, 2); Докія ступає повільно, наче міряє довгі гони та все роздумує над ними.. А землю тобі, таку виділяють, що часом хоч плач. Попередник на ній був не он який, а вона пісна, забур'янена (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 56);
//  Стан поля протягом року перед посівом чого-небудь. Найкращими попередниками для озимої пшениці є чисті і зайняті пари (Наука і життя, 2, 1960, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 189.

Коментарі (0)

ПОПЕРЕДНИК 2, а, чол., діал. Фартух (у 1 знач.). Сухий, високий на зріст, середнього віку чоловік у білому попереднику й білій шапці на голові проворно вимішував щось у макітерці на пригашеній уже плиті (Любов Яновська, I, 1959, 362); — А що, дочко, в житі бродиш? — ..Почервоніла дівчина, а руку з ріжками назбираними в кишеню в попередник шугнула (Андрій Головко, I, 1957, 244); Вбрання молодої жінки або дівчини, що складається із сорочки, плахти, попередника, пояса, корсетки, очіпка, намиста з дукачами і кожушанки жіночої, вишитої гарусом.., становить вміст чотирнадцятого залу [Полтавського музею] (Народна творчість та етнографія. 6, 1966, 84);
//  Єпітрахиль. На кругленькому животику в отця схимника блакитний попередник парчевий (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 56).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 189.

Коментарі (0)