ПОПЕРЕМІТА́ТИ, ає, док., перех., безос. Перемести багато чого-небудь (снігом, піском і т. ін.). Становище ускладнювалось тим, що все поперемітало снігом, і тепер я не знав, куди йти (Олекса Гуреїв, Через замети, 1961, 18).
ПОПЕРЕМІТА́ТИ, ає, док., перех., безос. Перемести багато чого-небудь (снігом, піском і т. ін.). Становище ускладнювалось тим, що все поперемітало снігом, і тепер я не знав, куди йти (Олекса Гуреїв, Через замети, 1961, 18).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 192.