ПОПЕРЕРУБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Перерубати багато чого-небудь. Нарили [люди] над вогнищами лозу й прикручували борони до верб. Потім хтось зміркував.., лозу, мовляв, і поперерубувати легко та й розтягти борони (Андрій Головко, II, 1957, 317).
ПОПЕРЕРУБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Перерубати багато чого-небудь. Нарили [люди] над вогнищами лозу й прикручували борони до верб. Потім хтось зміркував.., лозу, мовляв, і поперерубувати легко та й розтягти борони (Андрій Головко, II, 1957, 317).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 194.