в означеннях
Тлумачення, значення слова «попертися»:

ПОПЕРТИСЯ, попруся, попрешся, док., фам.

1. Рушити нестримно в якому-небудь напрямку. Нові купи [монголів], невважаючи на новий град каміння, поперлися в вивіз (Іван Франко, VI, 1951, 95); — Цікава дуже ти [бджола], нічого не минеш, Усяку квіточку перебереш, І треба, і не треба, Коли б змогла, поперлась би до неба (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 200); Все забув [Сопкін], одмахнувся рукою од сусіда і, штовхаючись на всі боки ліктями, з червоним, радісним обличчям, поперся попід стінкою до Ясочки (Степан Васильченко, I, 1959, 348);
//  Піти куди не слід або коли не слід. Біля контори будівельного відділу — ні душі. — Чого я поперся в таку пору? — з докором запитав себе Мухтаров (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 161); — Мені уліво трішки взять — і якраз доріжкою до млина дійти, а я вправо поперся (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17);
//  Пройти куди-небудь нахабно. Німець поставив карабін і поперся за стіл, навіть не скинувши шапки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516).

2. Штовхаючи кого-, що-небудь, напружити силу. Щоб таку велику ногу, та й такі великі онучі.. пропхати крізь горішній отвір халяви, то треба було добре попертися (Лесь Мартович, Тв., 1954, 223).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 196.

Коментарі (0)