ПОПІДМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
Підмочити багато чого-небудь; підмочити щось у багатьох
місцях;
// безос. Такий дощ лив, ворохи мені на току
попідмочувало (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 204.
ПОПІДМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
Підмочити багато чого-небудь; підмочити щось у багатьох
місцях;
// безос. Такий дощ лив, ворохи мені на току
попідмочувало (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 204.