ПОПІДНІМА́ТИ і ПОПІДІЙМА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Підняти багато чого-небудь з долу. Попіднімати іграшки.
2. Звести догори багато чого-небудь (про багатьох).
Попіднімати прапори;
// Вивести з лежачого або
опущеного положення що-небудь (про багатьох). Хворі
попідіймали голови; Попіднімати руки.
3. Надати стоячого положення багатьом предметам. Попіднімати все повалене.
4. Підвести багатьох (кожного зокрема);
//
Розбудити багатьох (кожного зокрема). Запорпавшись у
сніг, лежали собаки. Часом якась спросоння вищала.
Тайо поволі, не здіймаючи галасу, попідіймав своїх
чотириногих підручних (Микола Трублаїні, II, 1950, 44).
♦ Попіднімати [людей] на ноги — те саме, що
Підняти на ноги (багатьох — кожного зокрема) (див. нога).
Пішла та звістка по всьому селу від хати до хати,
попіднімала людей на ноги (Панас Мирний, IV, 1955, 222).