ПОПІДТИКА́ТИ, аю, аєш, док., перех. Підіткнути що-небудь (про багатьох); підіткнути багато чого-небудь (одне за одним); підіткнути щось у багатьох місцях. Аксель хутко попідтикала пальцями під капелюх кучерки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 215); З боків, щоб їм не холодило, вона попідтикала ковдру і звеліла спати (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 118); Баби попідтикали спідниці.