в означеннях
Тлумачення, значення слова «попів»:

ПОПІ́В, пова, пове, розм. Прикм. до піп; належний попові. — Що ж, це похвально, батюшко, — здвигаючи плечем, не знає [Яків], що сказати, а на поповому обличчі одразу повеселішали вузькі очі й лісова грушка носа (Михайло Стельмах, Хліб.., 1962, 487); Та все ж силу злого перетерпіла дівчина аж до Жовтня за оту попову посмішку... (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 18); [Шметелюк:] Це як кому подобається. Хто любить попа, а хто попадю чи попову дочку (Іван Микитенко, I, 1957, 230); — Я там у поповому дворі частувала всю громаду.., — говорила Кайдашиха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 316).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 200.

Коментарі (0)