ПОПІ́ВНА, и, жін., розм. Попова дочка. [Наталка:] Шукайте собі, добродію, в городі панночки; чи там трохи єсть суддівен, писарівен і гарних попівен? Любую вибирайте... (Іван Котляревський, II, 1953, 7); Отець Вікентій з розмов отця Миколам ще раніше довідався, що в нього є три дочки на відданні.. От хай прийде до них — і побачить всі достоїнства молодих і скромних попівен (Михайло Стельмах, I, 1962, 205); * У порівняннях. Пишається, як попівна в гостях (Номис, 1864, № 2491).