в означеннях
Тлумачення, значення слова «попхнути»:

ПОПХНУТИ, ну, неш, док., перех., розм.

1. Те саме, що пхнути 1. Другий бурлака попхнув Василину в плечі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 152); В Гашіци затряслись коліна. Вона, вагаючись, зупинилась перед ворітьми, але Прохіра попхнула її на двір... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 250);  * Образно. Терпи!.. За долею, куди попхне, хились, Як хилиться од вітру гілка (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 85);
//  Підштовхнути. Діди обліпили машину ззаду, попхнули її, але вона ще глибше осіла (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 170).

2. перев. до чого, перен. Примусити, спонукати кого-небудь зробити якийсь вчинок, піти куди-небудь; підбити на щось. — Бідна Оля! Але що ж могло попхнути її до такого розпучного кроку? (Іван Франко, II, 1950, 316); Я знаю: нечестиве те кохання.. Його ж мені вона сама натхнула, До нечестивого чуття Сама мене попхнула (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 45).

3. з чого, перен. Скинути з посади кого-небудь, відібрати в когось владу. Непогано було б попхнути того Киселя з Київського воєводства і самому сісти на те місце (Вітчизна, 4, 1947, 82).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 243.

Коментарі (0)