в означеннях
Тлумачення, значення слова «поплескати»:

ПОПЛЕСКАТИ, ещу, ещеш, док.

1. перех. і неперех. Злегка ударити рукою кілька разів по чому-небудь. [Бентлі:] Я вас ненавиджу, майоре! [Петерсон:] ..А хіба це має якесь значення в нашій службі? Ви непоправний фантаст, Бентлі! (Поплескав його по плечу) (Ярослав Галан, I, 1960, 397); Василь поплескав долонею по гарячому металу трактора (Олександр Довженко, I, 1958, 83).
 Поплескати в долоні — те саме, що Плескати в долоні (якийсь час) (див. плескати). — Не лякай, Масло, бо каятимешся, — стиснув кулаки Василь. — О! Пташеня кігті показує. Ура! Ура! — глузливо поплескав в долоні Масло (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 316); — Навіщо ж ти тоді нас викликав? — скипів Дорош. — Щоб поплескати тобі в долоні? (Григорій Тютюнник. Вир, 1964, 172).

2. неперех., розм. Займатися пересудами якийсь час.
Поплескати язиком: а) те саме, що Плескати язиком (якийсь час) (див. язик). Під тином, на дубочках, де сходиться молодь язиком поплескати, насіння полузати, там можна і в хихоньки-хахоньки погратися (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 12); б) поговорити по-пустому, несерйозно про що-небудь. Вона подумала, що син поплеще язиком про поле та насіння і замовкне, як було досі (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 356).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 208.

Коментарі (0)