ПОПЛЮНДРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Сплюндрувати багато чого-небудь, — Ближні ліси вже поплюндрували, так старий пан послав підводи аж туди [у Бердиківщину] (Любов Яновська, I, 1959, 363); Міста поплюндрували [чужинці та гетьманці], церкви попустошили (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 117).