ПОПОЛІРУВА́ТИ, ую, уєш, перех. Док. до полірувати. Сергій урочисто вніс у кімнату дбайливо зроблену, полицю для книжок. Він її добре пополірував (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 191).
ПОПОЛІРУВА́ТИ, ую, уєш, перех. Док. до полірувати. Сергій урочисто вніс у кімнату дбайливо зроблену, полицю для книжок. Він її добре пополірував (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 191).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 217.