ПОПОЛОХАТИСЯ, аємосн, аєтеся, розм. Док. до полохатися. [Мар'яна:] Тю-тю! Та ще й козачки! Такий гурт, та так пополохались! (Степан Васильченко, III, 1960, 9); Пополохались коні і верхівці. Літаки своїм гуркотом і кулеметами гнали назад полк кінноти (Микола Трублаїні, I, 1955, 78); * Образно. Притаїлось все, пополохалось Перед з'явищем, тучі грізної: Вітерець ущух, — ані подиху, Змовк веселий гай — ані шелесту (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 60).