ПОПОПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. попоправлять; док., перех., розм. Правити, вимагати що-небудь з когось багато разів, тривалий час.
ПОПОПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. попоправлять; док., перех., розм. Правити, вимагати що-небудь з когось багато разів, тривалий час.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 219.