в означеннях
Тлумачення, значення слова «поповнювати»:

ПОПОВНЮВАТИ, юю, юєш і ПОПОВНЯТИ, яю, яєш, недок., ПОПОВНИТИ, ню, ниш, док., перех.

1. Наповнювати собою що-небудь. Кілька струмків, витікаючи з-під скель, завжди поповнювали озеро, тому вода в ньому на протязі всього літа була свіжа й холодна (Олесь Донченко, IV, 1957, 7);
//  перен. Доповнюючи, робити завершеним що-небудь. Анархізм нерідко був свого роду карою за опортуністичні гріхи робітничого руху. Обидві виродливості взаємно поповнювали одна одну (Ленін, 41, 1974, 14).

2. Входити до складу чого-небудь, ставати доповненням до чого-небудь, надбанням чогось. Трудове козацтво не захотіло визнати Врангеля своїм вождем, не побажало йти поповнювати його поріділі в боях частини (Олесь Гончар, II, 1959, 330); Новий малюнок художника М. Жукова — «Розмова біля берези», що розповідає про велику любов Леніна до дітей, поповнив експозицію Львівського філіалу Центрального музею В. І. Леніна (Радянська Україна, 23.II 1966, 4).
 Поповнювати (поповнити) лави (ряди) кого — про появу нових фахівців у якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, господарства і т. ін., нових учасників чого-небудь. Наші лави ростуть. Поповнює їх письменник з мас (Василь Еллан, II, 1958, 48); У змаганні виявилось багато нових майстрів буряківництва, що поповнили численні ряди вже відомих на всю країні; передовиків (Колгоспник України, 3, 1958, 2).

3. Додаючи, відновлювати або збільшувати кількість, обсяг, склад чого-небудь. На півдні починалась осінь. Блаженна пора, коли Галина Назарівна ґрунтовно поповнює невичерпні запаси своїх настойок та наливок (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 188); Замість бою всіма силами, Ружипський бився тільки частиною їх, ледве поповнюючи неймовірні втрати (Іван Ле, Наливайко, 1957, 313); — Я б то собі так думав: оттой хліб, що з гамазеїв добрі люди розібрали, чи не треба б його поповнити? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 125);
//  Збагачувати що-небудь чимсь. Самі учні знали, за чим ішли до інституту. Ішли за тим, щоб поповнити свої програмові знання, одержати диплом городського вчителя або проскочить до вищої школи (Степан Васильченко, IV, 1960, 40); Поет [П. Тичина] в процесі творчої праці поповнив літературну мову новими афоризмами (Народна творчість та етнографія, I, 1961, 61).
 Поповнювати сили — за рахунок збільшення певних ресурсів ставати сильнішим; зміцнюватися. Вона недавно приїхала і зараз поповнює щодня свої сили (Юрій Яновський, I, 1958, 171).

4. Замінювати чимсь нестачу чого-небудь. Галай. перекосивши ворожу кінноту, .. ловив тепер під кулями коней і поповняв ними недостачу і тачанках (Юрій Яновський, I, 1958, 164); Нестачу вроди князь намагався поповнити пихатою ходою, владним голосом і безмежною жорстокістю (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 169); Брак подробиць він умів поповнювати своїми гумористичними коментарями (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 37); Поживні речовини [для волів], яких не вистачає, поповнюють концентратами (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 214);
//  Повертати, відшкодовувати. Каса дивиться на те, кілько довжник має на собі ґрунту записано.. Я дивлюся на те, чи ти спроможешся поповнити той довг (Лесь Мартович. Тв., 1954, 211).
 Поповнювати уявою (думкою) — довершувати в думках логічний розвиток чого-небудь; уявляючи, усвідомлювати щось. Донець поповнював уявою, як то полонянці тужно йти в полон до турка (Іван Ле, Наливайко, 1957, 58).

5. зах. Учиняти. В тюрмах бився, в них, давніх позбуваючись гріхів, нові, ще тяжчі поповняти вчився (Іван Франко, XIII, 1954, 63); [Джон:] Замкнутись у собі і здушити біль — це все одно, що поповнити самовбивство (Мирослав Ірчан, I, 1958, 263).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 214.

Коментарі (0)