Словник української мови

ПОПОВНЮВАТИСЯ, юється і ПОПОВНЯТИСЯ, яється, недок., ПОПОВНИТИСЯ, иться, док., ким чим, з кого і без додатка. Відновлюватися або збільшуватися в кількості, обсязі. Список виступаючих не поповнювався — він і так був досить довгий (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 548); Полк Артема Черкашина, поповнившись слобідськими добровольцями та бійцями з партизанського загону, тієї ж ночі вирушив із слободи на виконання нового бойового завдання (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 435); В разі вибуття членів ЦК, склад його поповнюється з числа обраних з'їздом кандидатів у члени ЦК КПРС (Статут КПРС, 1971, 32);
//  Заповнюватися потрібною кількістю кого-, чого-небудь; укомплектовуватися. Запровадження конкурсних вступних екзаменів дозволяє вузам поповнюватись за рахунок найбільш підготовленої молоді (Радянська Україна, 7.VIII 1949, 1);
//  Збагачуватися чим-небудь. Науковий стиль української літературної мови на протязі всього радянського періоду свого розвитку поповнювався і продовжує поповнюватися новою термінологією, яка відображає виникнення і дальший розвиток нових галузей науки і техніки (Мовознавство, XVIII, 1963, 11); Недавно фауна заказника [«Ушомир»] поповнилась європейськими оленями, яких завезли з Воронезького державного заповідника (Наука і життя, 8, 1959, 35).