ПОПОВОДИТИ, воджу, водиш, док., перех., розм.
1. Водити багато разів; водити тривалий час. — Ми посадимо їх спершу у холодну.., а далі гукнемо їх сюди, дамо їм по чарці.. А коли б почала яка брикатися — знову в холодну. Яка б уперта не була, а як поповодять так до півночі, — пом'якшав (Степан Васильченко, IV, 1960, 27).
2. Приховуючи справжній стан справи або наміри,
дурити кого-небудь тривалий час. [Павло:] Хіба ж
не казав: підожди до весни, свататиму? [Мотря:]
Поповодив весну, потім водив до осені та ще хотів
поповодить? (Марко Кропивницький, II, 1958, 360); [Безсмертна:]
Ой поповодив же [Грисюк] мене. Два дні нічого не могла
добитись. Думав, що я шпигунка (Яків Баш, П'єси, 1958, 27).
♦ Поповодити за ніс кого — те саме, що Водити за
ніс (багато разів, тривалий час) (див. водити). —
Підожди, стріну я тебе де-небудь, уже ж правди
допитаюся; та вже ж і за ніс поповоджу!.. (Панас Мирний, III,
1954, 40).