ПОПОЖДА́ТИ, ду, деш, док., перех., розм. Ждати тривалий час. — То ще попожди тієї волі (Панас Мирний, IV, 1955, 179).
ПОПОЖДА́ТИ, ду, деш, док., перех., розм. Ждати тривалий час. — То ще попожди тієї волі (Панас Мирний, IV, 1955, 179).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 216.