в означеннях
Тлумачення, значення слова «поправа»:

ПОПРА́ВА, и, жін., діал.

1. Виправлення. Перед людьми, світом та богом можна виправдати свої провини, реабілітацію можна в світі найти поправою, лише перед собою трудно виправдатися (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 261); Плакала [мати] ревними, гіркими сльозами! Тоді Іван, головний винуватець, підходив непевно до неї, перепрошував, обіцяв поправу (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 106);
//  Можливість виправлення. Пусти мене, мій боже, .. Там [туди], де боротьба невпинна Без побіди і без слави, Де покута віковічна, Та без пільги й без поправи (Іван Франко, XI, 1952, 308); Та не пізно: є поправа, Певен я — минеться все; Ще заблисне наша слава, Праця вгору піднесе (Павло Грабовський, I, 1959, 329).

2. Справність. Розбились дзиґарі, проклята стрілка стала. А Пані, дивлячись, не їла і не спала (Пани ж все роблять по часах). Нема поправи в дзиґарях... (Левко Боровиковський, Твм 1957, 138).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 222.

Коментарі (0)