в означеннях
Тлумачення, значення слова «попрікати»:

ПОПРІКАТИ, аю, аєш, недок., ПОПРІКНУТИ, ну, неш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що докорити. Він робив, коли можна було робити... Ніхто не має права... так, так, ніхто не мав права його попрікпути... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 221); Завжди їй отак, не той, то інший попрікне. Тобі, мовляв, нічого — відмінниця, медаль одержиш, а з таким ключем можна які завгодно двері відкрити (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 5);
//  чим. Ставити що-небудь у докір комусь. [Семен:] Слухай же! Поки там що вдіємо, зоставайся ти у мене!.. [Микита (мов опечений):] У тебе? Щоб ти щодня попрікав мене шматком хліба! (Марко Кропивницький, I, 1958, 115);
//  Нагадувати комусь про його давні провини. — Хто б смів Лиса попрікнути, Лапою його діткнути.., Тому цар язик із рота Вирізати повелить (Іван Франко, XII, 1953, 48).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 231.

Коментарі (0)