в означеннях
Тлумачення, значення слова «попрямувати»:

ПОПРЯМУВА́ТИ, ую, уєш, док. Почати рухатися, пересуватися в якийсь бік, піти, вирушити в якому-небудь напрямку; попростувати. Лукина кинула відра на плечі й тихо попрямувала стежкою до хати (Нечуй-Левицький, III, 1956, 328); Зійшовши на берег, ми попрямували вгору вузькими вуличками крізь хаос поруйнованих будинків (Олесь Гончар, Новели, 1954, 42); Пароплав попрямував далі на схід (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 100);
//  Піти безпосередньо за ким-, чим-небудь. Полк поворот проминув і попрямував слідом за комітетом (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 861); Степан, мов розкуйовджений горобець, неохоче, косуючи [косячи] оком на Данькове обійстя, попрямував за Мірошниченком (Михайло Стельмах, II, 1962, 13).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 237.

Коментарі (0)