ПОПРОБУВАТИ, ую, уєш, док.
1. перех. Визначити
на дотик температуру, твердість, пружність і т. ін.
якоїсь речовини. Володя попробував рукою воду й
відчув, що вона холодна (Микола Трублаїні, Хатина.., 1934, 31);
// Перевірити на дотик якість чого-небудь. Взяв [Ант]
у руки зроблений з.. кості лук, попробував тетиву
(Семен Скляренко, Святослав, 1959, 10); Попробував [вождь
індійців] пучкою гостроту леза [ножа] (Юрій Бедзик, Вогонь..,
1960, 165);
// Випробувати в дії, застосувати з метою
випробування що-небудь. Уже він і коси помантачив,
уже й попробував, чи добре косять (Григорій Тютюнник, Вир, 1964,
224); [Психіатр:] Якщо безсоння й біль голови не
уступить перед бромом, тоді попробуємо морфій...
(Леся Українка, II, 1951, 66);
// Помацавши, пересвідчитися
в наявності чого-небудь. — Ні, далі, мабуть, я з
тобою не піду, Вутанько... — Вона мимохіть попробувала
рукою кобуру з револьвером. — Бо, чого доброго, ще в
пастку заведеш (Олесь Гончар, II, 1959, 257).
2. перех. і без додатка, розм. Те саме, що
покуштувати. — А ну, товаришу, попробуй і ти та й скажи:
чи пили ми таке у Туреччині (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 73);
— Попробуйте пиріжки — не знаю, які вони в мене
вдалися (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 4);
// З'їсти дуже
мало чого-небудь. Засумував Кузьма Сукачов. Сховав
ковбасу і булку до кишені — навіть не попробував (Анатолій Шиян,
Гроза.., 1956, 124);
// перен. Зазнати лиха,
тяжкого життя, важкої праці і т. ін.; скуштувати.
[Другий молодий ткач:] Нехай і вони [фабриканти]
попробують, як голод пече (Леся Українка, IV, 1954, 254);
Доводилось і через болота брести, і в лісах ховатися, і
днювати біля кіп та стогів — всього попробували
(Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 28).
Попробувати щастя — те саме, що Спробувати щастя
(див. щастя).
3. неперех., перев. з інфін. Зробити спробу виконати
якусь дію, роботу; спробувати. Він попробував вивести
сю співанку своїм здоровим вівчарським голосом, але ні,
якось не йшло (Іван Франко, IV, 1950, 27); Хтось подає думку
попробувати пробратись по дну рову (Олесь Гончар, II, 1959,
437); На ній [продухвині] стоїть бовдур дерев'яний.
Попробував його хитнути — де там! (Гнат Хоткевич, I, 1966,
117);
// тільки наказ. сп. попробуй, розм.
Спромогтися виконати, здійснити що-небудь. Гей я сміху раз
набрався, Як узяв та поєднався Черевички пані шити:
Ось попробуй їй вгодити! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 177);
Для хлібороба це страх яке каліцтво, попробуй з однією
ногою орати і сіяти, косити і молотити (Іван Цюпа, Три
явори, 1958, 26).
4. неперех., перев. з інфін. Зважитися, насмілитися.
Чужі всі були, чужі доокола. Вороги. Знала, що якби
попробувала розказати кому-будь,.. то й він би зрадив
(Гнат Хоткевич, II, 1966, 128); Най лиш попробують — я
покажу їм! Візьму-таки костура! (Дмитро Павличко, Бистрина,
1959, 76);
// тільки наказ. сп. попробуй, попробуйте,
розм. Уживається як погроза або як застереження не
робити чого-небудь. — Не смійтеся, — кажу, — як
розсердите мене, то я вам і вікна повибиваю. —
Попробуй, — кажуть, — то ми тебе зв'яжемо і під нари
кинемо! (Олекса Стороженко, I, 1957, 111); — Ось ну-ну! — грізно
глянувши та зложивши кулаки, каже [голові] Чіпка. — Ось
попробуй... Ось тобі хрест — голова на в'язах не
всидить! За що ти мене в'яжеш, га? (Панас Мирний, I, 1949,
291).