в означеннях
Тлумачення, значення слова «попробувати»:

ПОПРОБУВАТИ, ую, уєш, док.

1. перех. Визначити на дотик температуру, твердість, пружність і т. ін. якоїсь речовини. Володя попробував рукою воду й відчув, що вона холодна (Микола Трублаїні, Хатина.., 1934, 31);
//  Перевірити на дотик якість чого-небудь. Взяв [Ант] у руки зроблений з.. кості лук, попробував тетиву (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 10); Попробував [вождь індійців] пучкою гостроту леза [ножа] (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 165);
//  Випробувати в дії, застосувати з метою випробування що-небудь. Уже він і коси помантачив, уже й попробував, чи добре косять (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 224); [Психіатр:] Якщо безсоння й біль голови не уступить перед бромом, тоді попробуємо морфій... (Леся Українка, II, 1951, 66);
//  Помацавши, пересвідчитися в наявності чого-небудь. — Ні, далі, мабуть, я з тобою не піду, Вутанько... — Вона мимохіть попробувала рукою кобуру з револьвером. — Бо, чого доброго, ще в пастку заведеш (Олесь Гончар, II, 1959, 257).

2. перех. і без додатка, розм. Те саме, що покуштувати. — А ну, товаришу, попробуй і ти та й скажи: чи пили ми таке у Туреччині (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 73); — Попробуйте пиріжки — не знаю, які вони в мене вдалися (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 4);
//  З'їсти дуже мало чого-небудь. Засумував Кузьма Сукачов. Сховав ковбасу і булку до кишені — навіть не попробував (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 124);
//  перен. Зазнати лиха, тяжкого життя, важкої праці і т. ін.; скуштувати. [Другий молодий ткач:] Нехай і вони [фабриканти] попробують, як голод пече (Леся Українка, IV, 1954, 254); Доводилось і через болота брести, і в лісах ховатися, і днювати біля кіп та стогів — всього попробували (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 28).
 Попробувати щастя — те саме, що Спробувати щастя (див. щастя).

3. неперех., перев. з інфін. Зробити спробу виконати якусь дію, роботу; спробувати. Він попробував вивести сю співанку своїм здоровим вівчарським голосом, але ні, якось не йшло (Іван Франко, IV, 1950, 27); Хтось подає думку попробувати пробратись по дну рову (Олесь Гончар, II, 1959, 437); На ній [продухвині] стоїть бовдур дерев'яний. Попробував його хитнути — де там! (Гнат Хоткевич, I, 1966, 117);
//  тільки наказ. сп. попробуй, розм. Спромогтися виконати, здійснити що-небудь. Гей я сміху раз набрався, Як узяв та поєднався Черевички пані шити: Ось попробуй їй вгодити! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 177); Для хлібороба це страх яке каліцтво, попробуй з однією ногою орати і сіяти, косити і молотити (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 26).

4. неперех., перев. з інфін. Зважитися, насмілитися. Чужі всі були, чужі доокола. Вороги. Знала, що якби попробувала розказати кому-будь,.. то й він би зрадив (Гнат Хоткевич, II, 1966, 128); Най лиш попробують — я покажу їм! Візьму-таки костура! (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 76);
//  тільки наказ. сп. попробуй, попробуйте, розм. Уживається як погроза або як застереження не робити чого-небудь. — Не смійтеся, — кажу, — як розсердите мене, то я вам і вікна повибиваю. — Попробуй, — кажуть, — то ми тебе зв'яжемо і під нари кинемо! (Олекса Стороженко, I, 1957, 111); — Ось ну-ну! — грізно глянувши та зложивши кулаки, каже [голові] Чіпка. — Ось попробуй... Ось тобі хрест — голова на в'язах не всидить! За що ти мене в'яжеш, га? (Панас Мирний, I, 1949, 291).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 232.

Коментарі (0)