в означеннях
Тлумачення, значення слова «попропадати»:

ПОПРОПАДАТИ, ає, аємо, аєте, док.

1. Невідомо де іюцітися, зникнути, пропасти (про всіх або багатьох), десь загубитися, запропаститися (про все або багато чого-небудь). Стара зміїха як почула, що вже дочки попропадали, та у погоню за ними (Оксана Іваненко, Укр.. казки, 1950, 142);
//  Бути втраченим безноворотно для кого-небудь (про все або багато чогось). — А в мене які були гроші, рублів там з п'ятдесят, та й ті попропадали на людях (Квітка-Основ'яненко, II, 1950, 294); [Палажка:] Мало твоїх грошей попропадало на людях? (Марко Кропивницький, II, 1958, 164).

2. Перестати жити, існувати; загинути (про всіх або багатьох). Коли б ще козаки з голоду не попропадали (Словник Грінченка); Колись і між людьми чимало Таких ягнят попропадало (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 100); — Якщо ми всі чізьмемо по дві-три пригорщі гороху,.. комора спорожнів, а свині попропадають... (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 45);
//  Зазнати знищення, руйнування, занепаду (про все або багато чого-небудь). Недовго ж нагосподарював [Нечипір].. Що була скотинка, позбував, а грошики попропивав; земельку позакладував, а грошики попропивав; а що було опріч того, то від недогляду попропадало само (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 102).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 234.

Коментарі (0)