в означеннях
Тлумачення, значення слова «попрощати»:

ПОПРОЩА́ТИ, аю, аєш, док., перех., діал., рідко. Попрощатися з ким-небудь. Максим хотів попрощати боярина й його доньку і звернути додому (Іван Франко, VI, 1951, 28); Коли Соня попрощала добродійку, не спішилася додому (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 416);
//  перен. Залишити кого-, що-небудь, поїхати звідкись, розлучитися з кимсь. Не один партизан попрощав свій загін Біля кров'ю залитих Ейларових стін (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 28).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 237.

Коментарі (0)