в означеннях
Тлумачення, значення слова «поприбирати»:

ПОПРИБИРАТИ, аю, аєш, док.

1. перех. Поставити, покласти багато чого-небудь на місце. Її і послали у комору, щоб усе поприбирала (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 226); [Ріхард:] Під три чорти! Хто поставив кошика у сінях? Ніколи не можете все поприбирати як слід! (Вадим Собко, П'єси, 1958, 384);
//  неперех. Прибрати бруд, зробити лад у багатьох місцях. Треба давати всім умитися, дітей повдягати, кроваті [ліжка] поперестилати, у хатах поприбирати (Панас Мирний, III, 1954, 152); Вернувшись до хати, Марія швиденько поприбирала і в себе, і на другій половині (Михайло Стельмах, I, 1962, 514).

2. перех. Прийняти що-небудь (про багатьох); прийняти багато чогось. — Раз косарики забули поприбирати коси під час грози та й повстромляли їх кіссячками в землю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 85).
Поприбирати до [своїх] рук (до себе): а) привласнити, підпорядкувати своїй владі що-небудь (про якусь кількість осіб). [Дід:] Роблять, що хотять: Сидір Кавун та писар орудують усім.., поприбирали наділи до себе, а тепер ніяк не відтягаємо (Карпенко-Карий, I, 1960, 51); б) привласнити, підпорядкувати своїй владі багато чого-небудь. Усе поприбирала [Настя] до своїх рук (Квітка-Основ'яненко, II, 1950, 471).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 225.

Коментарі (0)