ПОПРИЧА́ЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док.
Причаїтися (про багатьох людей або тварин). — Є тут хто?
Діти попричаювалися (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960,
177);
// Укритися де-небудь, намагаючись бути непомітним
(про багатьох людей). Такі ж пам'ятки
позалишалися в багатьох із тих, хто вже встиг влаштуватись на
роботу в різні радянські установи.. або ж попричаювався
по батьківських хуторах (Олесь Гончар, II, 1959, 231).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 230.