ПОПРИПИ́НАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поприпинати. Пси лежали поприпинані в кошарі (Іван Франко, VIII, 1952, 277).
ПОПРИПИ́НАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поприпинати. Пси лежали поприпинані в кошарі (Іван Франко, VIII, 1952, 277).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 228.