ПОПУЛЯ́РНИЙ, а, е.
1. Нескладний змістом і формою викладу, легкий для розуміння; зрозумілий, доступний, дохідливий. Замір Спілки видавати популярні брошури для молодіжі — дуже мені до вподоби (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 216); Е, та з якої речі я буду вам тут повторювати ті популярні лекції, які я читав Булгакову? (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 43); Ще в перші роки після Великої Жовтневої соціалістичної революції В. І. Ленін висунув завдання створити нову, радянську популярну енциклопедію (Комуніст України, 3, 1966, 46).
2. Який став загальновідомим, здобув загальне
визнання, схвалення. Я назвав прізвище одного з
найпопулярніших тоді письменників — людини, яка в оцінці
літературного твору не піде ні на який компроміс (Олесь Донченко,
VI, 1957, 614); Бригада Кримського стала популярною
бригадою в районі, і перехідний прапор області весь
сезон майорів у цій бригаді (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950,
183); Музична комедія — один з найпопулярніших
жанрів театрального мистецтва (Літературна газета, 25.XI 1953,
3);
// Який набув великого поширення серед населення;
дуже поширений, широко вживаний і т. ін. Зате я,
навчившися швидко всіх пісень, популярних у столярні,
допомагав своїм пискливим голосом кождому (Іван Франко, IV,
1950, 212); В народній медицині деревій є дуже
популярним [лікувальним] засобом (Лікарські рослини.., 1958,
19).