в означеннях
Тлумачення, значення слова «попущений»:

ПОПУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попустити 1, 4—9. Відчувши попущений повід, Мишастий увійшов передніми ногами по коліна у воду й почав пити, задоволено одфоркуючись (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 17); Волосся [у Марції] зачесане з мистецькою простотою, розділене проділем і попущене так, що покриває більшу частину лоба і спадає хвилястими кучерями од скронів [скроней] на груди (Леся Українка, III, 1952, 176); Сонце стояло посеред неба, нестерпно пекло, гарбузове листя пообвисало, стало зовні схоже на попущені кажанові крила (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 254).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 242.

Коментарі (0)