ПОПУСТО́ШИТИ, шу, шиш, док., перех. Спустошити все або багато чого-небудь. Міста поплюндрували [чужинці та гетьманці], церкви попустошили (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 117).
ПОПУСТО́ШИТИ, шу, шиш, док., перех. Спустошити все або багато чого-небудь. Міста поплюндрували [чужинці та гетьманці], церкви попустошили (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 117).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 242.