ПОПУВА́ННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням попувати. Попам сільським лиш тільки всього Було із попування того, Що на ту панщину не йшли (Іван Франко, X, 1954, 278).
ПОПУВА́ННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням попувати. Попам сільським лиш тільки всього Було із попування того, Що на ту панщину не йшли (Іван Франко, X, 1954, 278).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 239.