в означеннях
Тлумачення, значення слова «порахунок»:

ПОРАХУ́НОК, нку, чол., розм.

1. Те саме, що розрахунок 1.

2. перен. Відплата, покарання за що-небудь; розправа. Прийдеш, Юрку, до порахунку (Номис, 1864, № 3930); Він з ним ще розрахується. І порахунок буде дуже короткий! (Юрій Шовкопляс, Починається юність, 1938, 159);
//  перев. мн. порахунки, ів. Взаємні претензії, образи, невдоволення. Саня вдаватиме, немов усе в порядку. Тепер не до особистих порахунків (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 130); — Ви, пане староста, не поспішайте, тут я буду командувати. Старі порахунки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 421).
 Обводити (звести) порахунки див. зводити.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 249.

Коментарі (0)