в означеннях
Тлумачення, значення слова «поранити»:

ПОРА́НИТИ, ню, ниш, док., перех.

1. Заподіяти рану (рани) кому-небудь. Настуся.. крутнулася по столовій, ніби хтось вистрелив в неї й поранив, влучивши в груди (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 248); Чи ж не трапляється часом на полі гострим серпочком поранити руку! (Леся Українка, III, 1952, 217); Глоба вистрілив, поранив вовка. Яскравими клюквинками бризнула на сніг вовча кров (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 218);  * Образно. Чиясь жорстока рука безжально поранила берізку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 195);
//  безос. Під час нападу німецької авіації на госпіталь Шуру поранило (Олесь Гончар, III, 1959, 176).

2. перен. Завдати душевного болю, моральних страждань. Я і гадав, що своїми листами я Вас поранив ще гірше, а Ви затиснули зуби і не крикнули (Василь Стефаник, III, 1954, 238); — Ви мене, дорогий наш дядечку, вдруге поранили звісткою про Васю (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 199).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 247.

Коментарі (0)