в означеннях
Тлумачення, значення слова «поратися»:

ПОРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

1. коло чого, рідше біля чого, рідко з чим, також без додатка. Виконувати яку-небудь хатню роботу, займатися господарськими справами, працювати по хазяйству. У хаті і у кімнаті жінки порались, то діжу наставляли, то муку сіяли, то локшину кришили, то птицю патрали (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 90); Невсипуща з неї хазяйка була; цілісенький вона день було тупає-порається коло господи (Марко Вовчок, VI, 1956, 218); Наумиха поралась біля печі, готуючи вечерю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 107); Чіпка на току, коло хліба пораються: молотить та віє та околот в'яже... (Панас Мирний, I, 1949, 240); Оддалік видніється пасіка. Коло вулика порається літній вусатий чоловік з сіткою на голові (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 44);
//  Порядкувати, робити лад, порядок де-небудь. Орися більше поралася в хаті: примазувала, чепурила, чистила, полоскала, понамальовувала на грубці півників (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 263);
//  Працювати в полі, на городі, виконувати різні польові роботи і т. ін. Вона могла од рана до вечора поратись біля квіток, що розкішно кущились поміж камінням (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 143); Збіжжя вже було пустилось із стрілки та й подекуди зачинало сипатися, коли Катруся ще з іншими поралася коло сапання (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 142); Катерина Глущук поралась на городі. Вона вирвала достиглий біб і зв'язала в снопи (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 119);
//  Лагодити машини, механізми і т. ін. Бенедьо тим часом з нанятими робітниками порався на подвір'ю коло машин (Іван Франко, V, 1951, 383); Дорогу загороджував фургон-газик, що лежав боком серед шосе. Біля нього вже поралися шофери (Олесь Гончар, III, 1959, 182); Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Юрій Яновський, II, 1958, 189).

2. коло кого — чого, рідше біля кого — чого, рідко з ким — чим, також без додатка. Доглядати когось, ходити коло кого-, чого-небудь. Стара Явдоха поралась коло слабої дочки, а сама ходила мов з хреста знята (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 75); Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкладає в ясла просяної або гречаної соломи (Панас Мирний, I, 1949, 209); Ятрівка.. в жнива любила робити, ..а то тільки балачки між жінками провадить собі та з дитиною своєю порається (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 110).

3. Ритися, копирсатися в чому-небудь. На другий день у Карпів город ускочив Лаврінів рябий кабан і порався в картоплі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 372); Годину... другу швидко шукали, перекидали, порались чужі люди у його добрі... (Панас Мирний, I, 1954, 320); Залишившись один у кімнаті, фотограф почав поратися у своєму чемодані (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 48);
//  Щось робити; порядкувати де-небудь. Йому снилось, що в сінях пораються злодії, що вони вже ламають двері в кімнату, от уже й двері виставили, розтрощили скриню, витягають полотна та сорочки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 85).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 248.

Коментарі (0)