в означеннях
Тлумачення, значення слова «поражати»:

ПОРАЖА́ТИ, аю, аєш, недок., ПОРАЗИ́ТИ, ажу, азиш, док., перех., рідко.

1. кого, уроч. Завдавати удару (перев. смертельного) якою-небудь зброєю; уражати. [Ратибор:] Нехай твій меч окови розірве І поразить Ахава (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 73);
//  Бити, знищувати (ворога). Як рад би був він тепер стояти коло неї і слухати її смілих, розумних розказів і поражати ворога по її показу! (Іван Франко, VI, 1951, 125).

2. що. Влучаючи в ціль і т. ін., знищувати, руйнувати. На самохідних установках йшли зенітні ракети, які можуть поражати ціль на значних висотах (Радянська Україна, 2.V 1961, 1).

3. перев. безос., кому що. Викликати хворобливі явища, зміни в окремих частинах організму. Йому поразило руки й ноги, так що не міг рушитися з місця, не міг ложки до рота піднести (Іван Франко, VII, 1951, 11).
Поражати в правах, юр. — позбавляти кого-небудь політичних і громадянських прав з метою покарання за якусь провину перед суспільством.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 246.

Коментарі (0)