в означеннях
Тлумачення, значення слова «поріг»:

ПОРІ́Г, рога, чол.

1. Дерев'яний брус, закріплений на підлозі під дверима; нижня частина одвірка. Дух свіжої мамалиги приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 237); Від порога до самого стола прослався барвистий домотканий килимок (Олесь Гончар, III, 1959, 319); Ґаздиня увійшла до хати і стала коло порога (Гнат Хоткевич, II, 1966, 167); Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою — ані до порога! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 192);
//  Місце біля дверей в хаті або за дверима (знадвору звичайно вимощене цеглою, камінням тощо). Там тебе ждуть — з двома дрючками, за дверима, на порозі (Номис, 1864, № 14263); На поріг вийшов дід в фуфайці наопашки і в калошах на босу ногу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 322);
//  з означ., перен. Рідна домівка, оселя. — Прощайте, рідні пороги, де походжали мої ноги! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 194); — Я дуже радий, що познайомився з вами. Гадаю, ви не відмовитесь завітати й до мого порога (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 95).
 З порога — щойно зайшовши до хати. До милиць своїх Сашко ставиться насмішкувато, з якимось веселим презирством. Ось і зараз, влетівши в радіорубку, він з порога шпурляє обидві милиці аж у куток, наче хоче закинути їх на край світу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 41); [І] на поріг не пускати (не пустити) кого — не пускати до хати кого-небудь; не дозволяти комусь зайти у якесь приміщення. — Я б і на поріг її [Марину] не пустив (Панас Мирний, III, 1954, 251); — Колись нас сюди й на поріг не пустили б, а тепер тут, бачу, й закурити можна (Олесь Гончар, II, 1959, 176); На порозі — у дверях. Увіходить Йоганна.., стає на порозі і мовчки низько вклоняється гостям (Леся Українка, III, 1952, 177); Переступити поріг чого, чий, який і без додатка — увійти, зайти куди-небудь, завітати до когось. Не був він журний.., але щоби він коли засміявся, чи переступив корчемний поріг, або у людей випив понад міру — сього ніхто ніколи не бачив (Гнат Хоткевич, II, 1966, 183); — Ніколи не переступлю порога дому твоєї коханки, — скрикнула і розплакалась [Галя] (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 73); Не встигла Христина переступити поріг, як мати накинулась на неї з лайкою і сльозами (Михайло Стельмах, I, 1962, 550).
Без бога ні до порога, заст.: а) за марновірними уявленнями — про залежність людської долі від бога. [Перепадя:] Звісно — все од бога. Недаром же й кажуть: без бога — ні до порога! (Панас Мирний, I, 1955, 124); б) про віруючу, релігійну людину. Каравана він ставив завжди за приклад навіть своїй дружині, як людину релігійну, що без бога ні до порога (Петро Панч, II, 1956, 93); Високі пороги див. високий; [На] поріг показати кому — вигнати когось із хати. Появся я, прийдемо до вас, а ви нам поріг покажете (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 5); [Бути, стояти і т. ін.] на порозі — наближатися, бути близьким, відчутним. — Чого ти.. так хапаєшся, мов свято велике на порозі? (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 535); На порозі вже стоїть гаряче літо і ось-ось зацвітуть над ставом липи (Олесь Донченко, Секрет, 1947, 115); Пільша половина дерев загинула під час пересаджування, багато саджанців загинуло у весняну повідь. Злидні стали на порозі (Олександр Довженко, I, 1958, 424); Оббивати (оббити) пороги див. оббивати; [Тільки] до порога — поки хтось удома, поки є в хаті. Сумно було Дмитрикові, жалко недужої мами, але тільки до сінешнього порога (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 133); Вірна баба до порога, а пес до першого ласого шматка... (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 242); Тільки за поріг хто — як тільки хтось вийде (вийшов) з хати, з дому. Тільки я за поріг, а моя пані вже на моїй канапці, та ще й з ногами! З комфортом, нема що казати! (Леся Українка, III, 1952, 547); Івась тілько за поріг, — де його і смуток дівся, куди і сльози заховалися (Панас Мирний, I, 1954, 243); Тільки на поріг — як тільки хтось зайде, зайшов до хати. Тільки на поріг — так і в зуби пиріг (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 226).

2. чого, перен. Початок, переддень чого-небудь. [Ігуменя:] Вона ж у тебе молода, ще не то що не жила, а тілько збиралася жити. Господня воля на першому ступні, на порозі її життя стріла її гіркою долею (Панас Мирний, V, 1955, 73); Невже і в її маленьке серце поступалось кохання? Чи вона тільки дихає чарами любові, ще не знаючи її, як це буває на порозі юності? (Михайло Стельмах, I, 1962, 157);
//  Крайня межа чого-небудь. Поріг дитинства вона вже переступила, не дитина (Іван Ле, Історія радості, 1947, 6); Що зроблять ці люди в житті? Що залишать за собою? Для чого живуть вони? Отак з дня на день, з року на рік, аж до останнього порога (Мирослав Ірчан, II, 1958, 149).
 На [крайньому (крайнім)] порозі життя — наприкінці життя. На крайнім порозі життя оддав старий своє, літами та негодами побите, серце малій дитині! (Панас Мирний, II, 1954, 88); На порозі чого — напередодні чого-небудь, перед чимсь. На порозі нового року прийнято підбивати підсумки прожитого і зробленого в році минулому (Радянська Україна, 4.I 1955, 2); Він на порозі дуже важливих і цікавих відкриттів (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 46); Переступити поріг чого — вступити в новий період життя, розвитку, перейти до нового стану, нової якості тощо. Входимо до хати. А ось і він — сидить на припічку, старенький, сивий, зсутулений. Людина, що встигла так багато зробити, перш ніж переступила поріг власного століття (Наука і життя, 8, 1967, 23).

3. Кам'янисте поперечне підвищення дна, що порушує спокійну течію річки. Коло острівця шуміла вода на порогах, темніла, неначе стежка, чорна гребля, а під самою крутою скелею стояв млин (Нечуй-Левицький, III, 1956, 38); Дніпро починав розбухати весняними водами. Ховалися пороги в хвилях, тільки страшний вир течії видно було на поверхні (Іван Ле, Наливайко, 1957, 390);  * Образно. Якісь думки про щастя; якісь даремні надії, котрі її завжди дурили, розбивались об гострі пороги остогидлого життя та утрат, нужди та недостачі... (Панас Мирний, III, 1954, 23);  * У порівняннях. Жита шуміли, як пороги, Схилялись колосом на путь, Що, як то мовиться, з дороги Вужеві нікуди звернуть (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 181).

4. спец. Найменша величина, кількість чого-небудь або мінімальна сила, що робить можливим вияв певної ознаки або якості. Ми вивчали вплив згаданих [фармакологічних] препаратів на процес збудження і рінні види внутрішнього гальмування. Одночасно з'ясовували поріг дії речовини на кору головного мозку (Фізіологічний журнал, VII, 1, 1961, 24); Поріг розрізнення сили світла дорівнює приблизно 1/100 (Психологія, 1956, 34).
[Абсолютний] поріг відчуття — мінімальна сила подразнення, що викликає ледве помітне відчуття. Радянським дослідникам вдалося точніше, ніж це було зроблено раніше, встановити абсолютні пороги зорових відчуттів, нижчі, ніж було прийнято в науковій літературі (Радянська психологічна наука.., 1958, 11); Поріг чутності — найменша сила звуку певної частоти, яку здатне сприймати вухо людини.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 259.

Коментарі (0)