ПОРЯ́ДНЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до порядний1 2. Господарствечко хоч не яке там скарбове, — можна б йому ціну скласти, — та таке ж то порядненьке, любеньке, що кращого й не бажати (Марко Вовчок, I, 1955, 310).
ПОРЯ́ДНЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до порядний1 2. Господарствечко хоч не яке там скарбове, — можна б йому ціну скласти, — та таке ж то порядненьке, любеньке, що кращого й не бажати (Марко Вовчок, I, 1955, 310).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 302.