в означеннях
Тлумачення, значення слова «порядно»:

ПОРЯДНО.

1. Присл. до порядний 1 1—3. Дівчина, сестра Ренати, не дуже молода, порядно вбрана (Леся Українка, II, 1951, 480); «Начальство» йшло після доброго сніданку, не поспішаючи, тримаючи в руках важкий портфель, що порядно розпух від різних «ділових» паперів (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 146);
//  у знач. присудк. сл. Досить багато, чимало. [Батура:] Я познайомився з колгоспною бухгалтерією. Трудоднів у кожного колгоспника порядно... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 238).

2. присл. Добре, як слід. Треба взятися [за діло] порядно (Іван Франко, I, 1955, 312);
//  У належній послідовності; по порядку. Нене, говори порядно: хто ти і кого ти звеш Левком? (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 302.

Коментарі (0)