в означеннях
Тлумачення, значення слова «порядок»:

ПОРЯ́ДОК, дку, чол.

1. Стан коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; чистота, лад; протилежне безладдя. Непосидяча Онися вешталась до самого вечора по покоях та по пекарні, та по коморах, — і ввечері вже скрізь був порядок та чистота (Нечуй-Левицький, III, 1956, 84); Дома теж немає у неї ніякого порядку: одежа розкидана, кісники та стрічки і на печі, і під піччю валяються, де скинула що — там воно лежатиме хоч і вік (Панас Мирний, IV, 1955, 33); В кооперативних крамісицях запанував зразковий порядок, чистота (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 225);
//  Правильне або звичне розташування, розміщення чого-небудь. Що в порядку лежить — саме в руку біжить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955 346);
//  перен., розм. Правильний режим життя. Нарешті лікарі порадили їй змінити оточення і виїхати на село в якусь родину, де був би порядок і де сама хвора узнавала б чийсь авторитет (Леся Українка, V, 1956, 416).
 Без порядку — безладно. Думки помутилися, куйовдились у голові без порядку, як завірюха зимою... (Панас Мирний, I, 1949, 161); Тільки-но швидкість вітру зростає — і маленькі, короткі хвильки, що біжать одна за одною з певним інтервалом, перетворюються на великі горби, вкривають поверхню моря без будь-якого порядку (Наука і життя, 10, 1965, 11); В порядку — у доброму стані. Збруя на ньому вже була в порядку, сідло — на місці (Олесь Гончар, III, 1959, 457); Давати (дати, подавати) порядок: а) порядкувати, господарювати. — А мені треба такої, — промовив Дашкович, — щоб уміла господарювать, порядок в домі давать і щоб уміла українських пісень співати (Нечуй-Левицький, I, 1956, 345); — Я вже стара, нікчемна стала... хто в хаті порядок дасть? (Панас Мирний, I, 1949, 163); б) (кому, чому) дбайливо доглядати кого-, що-небудь; доводити до належного стану щось. Окроме [окрім] його [Гриця], у батька ще три сини та дві дочки на шиї; треба всім порядок дати, усіх до розуму довести (Панас Мирний, III, 1954, 185); Оце я [Лисиця], — бач, була на службі, Наставили мене суддею до курей, Я їх кохала, як дітей; Всьому порядок подавала (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 8); [Батько:] Так, так, Васильку, будеш тепер усе робити, всьому порядок давати, годувати всіх будеш, одягати... (Степан Васильченко, III, 1960, 292); в) навчати, як треба робити що-небудь; давати вказівки, розпорядження. Сей год не приньмається [приймається] [стара] ні за віщо, а тільки, сидячи на полу, порядок дає та знай гримає, звісно — на невістку (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 226).

2. Стан, коли все робиться, виконується так, як слід, відповідно до певних вимог, правил і т. ін.; упорядкованість, лад. Нема там добра, де порядку нема (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 290); Чого ж так? Чого у дядька усюди порядок, в усьому достаток, а в його того немає нічого? (Панас Мирний, IV, 1955, 136);
//  у знач. присудк. сл., розм. Добре, правильно; так, як слід, Брянський звичним оком професіонала одразу визначав, куди влучали міни: — Ця розірвалася на бруствері... Ця вдарила в стінку.. А та лягла на саме дно... Порядок! (Олесь Гончар, III, 1959, 62);
//  Злагодженість, узгодженість у діях, організованість. Придивившись ближче, можна було помітити, що тут панує цілковитий порядок і залізна чіткість добре злагодженого механізму (Олесь Гончар, III, 1959, 53);
//  Додержання правил, норм поведінки де-небудь; дисципліна. Латинь к війні як знаряжалась [знаряджалась], Як армія їх набиралась, Який порядок в війську був (Іван Котляревський, I, 1952, 187); Закликав до порядку голова [зборів] (Андрій Головко, II, 1957, 132); — Я голова сільради і маю право вимагати порядку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 68); Служба громадського порядку; Охоронець громадського порядку.
 Все (усе) в порядку — все добре, правильно, так, як слід; усе відбувається належним чином. Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 320); — Здорово, комбриг! Як справи? Все в порядку? (Олександр Довженко, I, 1958, 202); Наводити (навести) порядок: а) чисто прибирати, надавати охайного вигляду. Навівши порядок і позбиравши черепки в пелену, довго вичитувала Титарчиха хлопцям, стоячи коло дверей (Степан Васильченко, I, 1959, 166); б) добиватися організованості, злагодженості в діях, дисципліни. Залізною рукою взявся молодий вождь наводити порядок в хаосі свого величезного кримського табору (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 492); Віктор пішов туди [до поранених] вияснити, що діється, навести порядок (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 120); Приводити (привести) в порядок (до порядку) що — упорядковувати, доводити до ладу щось, надавати доброго вигляду, стану чому-небудь. Сей місяць у нас було чимало роботи.. з бібліотекою дядька, що ми приводили в порядок (Леся Українка, V, 1956, 156); Цензор і помічники підняли Волянського, привели в порядок його одежу, раз-у-раз піддержуючи його (Іван Франко, IV, 1950, 231); У фризієра [перукаря] Славко не тільки привів своє волосся до порядку й підстриг вуса, але навіть.. купив собі плящину з водою для волосся (Лесь Мартович, Тв., 1954, 310); Приводити (привести) себе в порядок — поправляти на собі одяг, зачіску і т. ін.; опоряджатися. Бійці потроху заспокоювались, приводили себе в порядок (Олесь Гончар, III, 1959, 143).

3. перев. мн. Державний, суспільний лад; устрій. ..комунізмом ми називаємо такий порядок, коли люди звикають до виконання громадських обов'язків без особливих апаратів примусу, коли безплатна робота на загальну користь стає загальним явищем (Ленін, 40, 1974, 32); Коли Брянський сказав, що вже не буде тут барона Штрайха, а будуть нові, демократичні порядки, то всі кинулись тиснути йому руку (Олесь Гончар, III, 1959, 94);
//  Чинні де-небудь закони, правила; норми громадської поведінки і т. ін. Чує Хо, як сільський учитель обіцяє хитро-мудро керувати поміж підводними каміннями сучасних порядків, а таки доплисти куди треба, таки досягти мети своєї... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 172); — Пустіє, глухне наш, край!.. — казав іноді Мирін.. — І порядки які тепер настали!? (Панас Мирний, II, 1954, 85); — На кожного козака пара коней, горщик саламахи й товченого проса. Додержуйте порядку. Періть тільки зброю (Олександр Довженко, I, 1958, 238);
//  Місцеві звичаї, обряди і т. ін. [Пилип:] Навіщо ти його покликав за старосту? [Роман:] Та зустрів його, він і нав'язався. Я, каже, знаю усі порядки! (Марко Кропивницький, II, 1958, 58);
//  Усталений спосіб життя; побут. [Матушка гуменя:] Хай, коли хоче [молодиця], живе у нас, придивляється до наших звичаїв, призвичаюється до наших порядків (Панас Мирний, V, 1955, 73); Навіть Хома, ведучи з ними тривалі бесіди, визнавав, що хлопці бачили світи і можуть чимало цікавого розповісти йому про балканські краї, про тамтешні порядки (Олесь Гончар, III, 1959, 343).

4. Певна послідовність, черговість чого-небудь. За місяць я пришлю Вам рукописи і бажаний мені порядок оповідань (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 203); Підрозділи скупчувались в одному з темних кварталів. Командир полку Самієв, зібравши комбатів, повідомляв їм порядок руху (Олесь Гончар, III, 1959, 293).
 В абетковому (алфавітному) порядку; Порядком абетковим (алфавітним) — у такій послідовності, як розміщені літери в абетці; за абеткою. Словник — це зібрання слів мови, розміщених звичайно в алфавітному порядку (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 113); На порядок денний; На порядку денному див. денний; По порядку — підряд, послідовно, по черзі. — Загортай землю! — командує Тихович циганом, що пахкає люлькою під кущем. — А тепер уважай: відлічи по порядку сім кущів, а восьмий розкопуй так, як цей... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 206); [Шавула:] Дозволь тобі повідать по порядку... [Воєвода:] Коротше тільки — вже часу нема (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 166); Порядок денний див. денний; Порядок слів, лінгв. — властиве даній мові взаємно розташування слів у реченні при певній смисловій структурі висловлюваної думки.

5. чого і з означ., перен. Спосіб виконання, метод здійснення чого-небудь. Розмір і порядок видачі продукції колгоспникам встановлюють загальні збори членів артілі (Хлібороб України, 11, 1966, 21); Новий порядок планування в сільському господарстві у поєднанні з широким застосуванням досягнень науки і передового досвіду дає свої рясні плоди (Наука і життя, 7, 1956, 2); Порядок голосування;
//  в оруд. в. одн. або з прийм. в (у) та означ. Спосіб розміщення, розташування чогось. [Єгиптянин:] Я будував би храми по-своєму, я б видумав нові емблеми для богів, а колонади зовсім би не таким порядком ставив (Леся Українка, II, 1951, 245); Він побіг, обминаючи ямки і купи землі та глини, викопані й розкидані в шахматному порядку (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 561).
 Адміністративним порядком; В адміністративному порядку див. адміністративний; Порядком чого; В порядку чого — здійснюючи що-небудь, у процесі здійснення чогось. Я завідував відділом мистецтва, був комісаром театру Шевченка, брав участо в роботі організаційного комітету працівників освіти. Крім того, в порядку особливого партійного навантаження, роз'їжджав по селах Київщини для організації влади на місцях (Олександр Довженко, I, 1958, 18); Він [колектив дукрокомбінату] вирішив порядком шефства допомогти Рожищенському виробничому управлінню обладнати кілька агрохімлабораторій у колгоспах (Радянська Україна, 1.II 1964, 1); Судовим порядком — через суд, судом. Спори про цивільне право розв'язуються судовим порядком (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 5).
Явочним порядком див. явочний.

6. з означ., військ. Певний спосіб шикування війська, військових підрозділів. В цей час школа червоних командирів проходила повз штаб з піснями, в повному похідному порядку (Олександр Довженко, I, 1958, 212). Бойові порядки — розташування військових підрозділів на передових позиціях для ведення бою. За милю валка зупинилась і стала розгортатись у бойові порядки (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 238); Він весь час стежив з бойових порядків, які наслідки дає Чернишів метод швидкісної стрільби (Олесь Гончар, I, 1954, 380).

7. спец. Класифікаційна категорія в ботаніці, що об'єднує споріднені родини.

8. мат. Числова характеристика багатьох математичних об'єктів. Крива другого порядку.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 302.

Коментарі (0)