в означеннях
Тлумачення, значення слова «порятунок»:

ПОРЯТУ́НОК, нку, чол.

1. Уникнення небезпеки, звільнення від загрози смерті, загибелі і т. ін. Після розгрому свого механізованого авангарду гітлерівці, кидаючи в паніці техніку і важке озброєння, масами ринули в ліси. Там вони тепер, збиваючись в окремі гурти, розсипаючись дрібними групами, шукали собі порятунку (Олесь Гончар, III, 1959, 450); Надія на порятунок повертала сили знеможеним людям. Вони житимуть, вони знову ходитимуть по землі, побачать своїх дітей і друзів (Олесь Донченко, III, 1956, 228);
//  Вихід з важкого, скрутного становища, звільнення від чого-небудь загрозливого, неприємного і т. ін. Шукаючи порятунку, робітники і селяни об'єднувалися для спільної боротьби проти експлуататорів (Комуніст України, 10, 1969, 57); Цигуля випростався, лагідні очі спокійно і твердо дивились у безліч очей, і голосом притишеним спокійно-рішуче мовив: — Братця, однаково іншого порятунку немає. Будемо одбиватись! (Андрій Головко, II, 1957, 307); Визволені з концтаборів, змучені, виснажені люди тривожно подивлялись навколо, наче не вірили ще в свій порятунок (Олександр Довженко, I, 1958, 346).
 Нема порятунку — про безвихідне, безнадійне становище. Це ж видима смерть здоганяє її [Соломію]! Тут нема вже порятунку. Ніхто й ніщо не поможе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 364).

2. Відведення від кого-небудь небезпеки, загрози смерті, загибелі і т. ін. — Подумай, Володько, який це народ, який великодушний народ... Хто послав би, як ми, своє найдорожче, свій цвіт, свої мільйонні армії для порятунку інших, для визволення Європи! (Олесь Гончар, III, 1959, 135);
//  Визволення кого-небудь з важкого, скрутного становища. Тепер фон-Берг був остаточно переконаний, що Ґуля справді зробить усе для його порятунку, бо інакше він не приходив би з цим проханням (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 174); — Ще й сердиться за порятунок, — здивувався Мірошниченко (Михайло Стельмах, II, 1962, 12);
//  Усунення загрози знищення, зруйнування чого-небудь. Суховій хотів знищити сад, а ми всі, школярі, кинулись на порятунок (Олесь Донченко, V, 1957, 213).

3. Те, що усуває загрозу загибелі, небезпеку, забезпечує вихід з важкого, скрутного становища тощо. — Гонить [Ніл] свою течію.. І на спекоту під сонцем безжальним роковані землі Зрошує — спраглим народам живий порятунок! (Микола Зеров, Вибр., 1966, 364); — Єдиний наш порятунок, — повчала зайчиха, — це наші ноги. Хіба ми з нашими слабкими силами можемо битися з вовком або собакою? Отже, діти, наші задні ноги — це наш порятунок і наша гордість! (Оксана Іваненко, Ліс. казки, 1954, 33);
//  Допомога в небезпеці, у важкому, скрутному становищі тощо. Ми хочемо заложити собі касу, з котрої би був для нас порятунок у всякій потребі (Іван Франко, V, 1951, 435);  * Образно. Достигле жито хилиться.. і теж шукає порятунку в людини (Михайло Стельмах, I, 1962, 564).
 Прохати (волати і т. ін.) порятунку — кликати на допомогу. Вбито парубка серед села, і не знайшлося свідків. Ніхто не бачив, не чув нічого: шуряки, пробі, зчепилися на самоті в клуні й не прохали порятунку (Любов Яновська, I, 1959, 310); Лерегуда заволав порятунку (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 334).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 304.

Коментарі (0)