ПОРЯТУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся. Док. до рятуватися. [Панса:] Бояться діти добру славу втратить, як порятуються. Невже се так? Життя порятувать — хіба ж се ганьба? (Леся Українка, II, 1951, 463); — Може, знадобилося виграти час, щоб жінки й діти встигли порятуватися (Юрій Яновський, II, 1954, 124).